?

Log in

No account? Create an account
Михаил Веллер. «Чуча-муча, пегий ослик!»
Солнце, Строение, Человек
vfshark

https://knigger.com/read-book/kniga-chucha-mucha-pegii-oslik-8668


2017.03.03 - Sleeping Bear, The Best Pessimist
mask
vfshark
2017.03.03 - Sleeping Bear, The Best Pessimist 2017.03.03 - Sleeping Bear, The Best Pessimist

Дещо дивно було повернутися до цієї кірхи - пару років тому я жив у 150 метрах, на цій же вулиці. Хоча перший раз зайшов у неї лише в п'ятницю.
Ззовні готична, зсередини біло-мінімалістична, давала відчуття простоти і спокою. Повно людей, десь 200; сиділи на простих дерев'яних лавах.
Розігрів був неочікувано краще. Sleeping Bear увірвалися гарно відстроєним звуком, чітким ритмом, драйвом і м'якими переходами світла. Як на мене, занадто голосно, можна було дати -30% і стало б тільки краще. Але ехо було доречне, а малознайомі треки чіпляли і вводили в ритм. Класно, сильно.

Після першого виступу - лотерея 3х пар квитків на інші дні фесту. Однією з 3х виявилась Даша, за що довелось слухати тягомотину організаторші у сцени :)

На жаль, Best Pessimist звучали слабше. Сергій такий же кльовий, але звук був відстроєний не так добре, і клавішні партії губились й глушились, а прожектори істерично бігали як на дискотеці. 2й гітарист пасивно стояв, басист теж підключався час від часу. Після пари перших треків пішло краще, та й я був радий бачити\чути їх в будь-якому вигляді.
Після виступу підійшов до Лунєва, були раді обійнятись, згадати старе й перекинутись про плани.
Добра за канц всім загалом, і йому персонально. Пятеро нас пішли задоволеними.

7/10

Patrick Marleau, milestone
mask
vfshark
m.png

В прошлом сезоне он впервые играл в финале кубка, который, к сожалению, команда проиграла. Недавно Патрик забил 500-ю шайбу, ранее в этом же сезоне набрал 1000 очков и впервые в карьере забил 4 гола в одной игре. Чтоб понимать, 500+ шайб в НХЛ за всю историю (сотня лет) забили всего 45 человек среди десятков тысяч игравших.
Ему 37, и все 19 лет НХЛ карьеры он провел в одной команде, Сан-Хосе. При этом, в отличии от подавляющего большинства, он не медиа-персона, без броских интервью и скандалов, без культивирования образа через соцсети и всего того, чем обрастает большинство спортсменов этого уровня. Канадец из Саскачевана, играющий в Калифорнии.

Мне до сих пор удивительно, как он сочетает в себе:
- топового спортсмена
- физически прекрасно сложенного и красивого человека
- скромного тихого парня который просто делает свое дело
- неуклонную стабильность, из года в год спокойно шагающую к своим целям

Это те семейные, хорошие традиционные ценности, которые в топе в североатлантическом мире. Таких ориентиров, хотя бы номинальных, мне часто не хватает в моем пост-советском обществе.
Прекрасно что сейчас, спустя много лет, он продолжает вдохновлять меня. Быть спокойнее, увереннее, скромнее, стабильнее, и просто лучше. Величиной, уверенной в себе, без броских попыток рекламировать себя и бытия затычкой в каждой бутылке. Иметь внутри этот ровный, сильный, согревающий свет.

Nocturnal Animals
mask
vfshark


R:
Ось фільм, раджу. Принаймні це чи не перший фільм за останні пів року, який мені справді було цікаво дивитись і про який, що важливо, цікаво було думати опісля.
https://www.kinopoisk.ru/film/909898/


V:
Кіно сильне, страшне, цікаве. І думати цікаво після, хоча тут вільна дорога для інтерпретацій і немає чітких рамок як сприймати історію і фінал.
Це добре.


R:
А твоя версія фіналу яка?


V:
Він розібрався зі своїм внутрішнім. Можна сказати, що книжкою, посвятою їй, фінальним неприходом на зустріч він виразив і завершив відносини з нею. Або можна сказати що він вбив свою нерішучість і тягу до неї як герой роману вбив свого "обідчика". Формулювати можна з різним відтінком залежно від власного рівня розвитку і озлобленості, але суть приблизно схожа.


R:
Я думаю, що вона ж хотіла, аби він став сильним, ось він власне й став таким. Сильним, але мертвим. А мертвим лиш внутрішньо, чи і також фізично - це вже не так важливо.
Хороший фільм.


V:
Сильним герой книжки так і не стає, він лиш вбиває в самозахисті і помирає. Як мінімум ця частина автора не стає такою як вона хтіла. Я думаю, йому взагалі стає похуй на неї і що вона хтіла після фінального "прощання" з нею. Він змінився внутрішньо, але для себе. І далі буде жити як вважає за потрібне. Сам. Живим.
Хороші актори. Хороший стиль і операторська. "Одинокий мужчина" був непоганим, а це ще один крок вперед.


R:
Можливо це і так. Просто помста, нічого більшого.
На те вони й існують відкриті фінали фільмів.


V:
Не думаю, що "помста" в звичному розумінні. Якось він (автор) вище виглядає ніж це. Це нормальні зміни, боротьба з внутрішніми демонами і трансформація.
Звичайно, я трактую з субєктивного бачення фільму і взагалі життя. Тому я бачу тут завершення гештальту (відносин з нею) по психологічним канонам і перехід до нової сторінки в житті, не обтяженої "нею". Вона це вже минуле, яке було в якийсь момент, дало поштовх для його трансформації, і пройшло.


R:
Ти правий в трактуванні фільму. Ця, як власне й інші версії фіналу, цілком мають право на життя.
Страшний фільм. Певно тому, що так чи інакше я ототожнював себе із головним героєм.


V:
Якщо з більшим відтінком озлобленості, то типу: "Прощавай. Мені вже все-одно. Залишайся сама зі своїми проблемами, зраджуючим чоловіком, нелюбимою роботою, фінансовою невпевненістю і материнськими комплексами. Я став ким хотів, написав нарешті хорошу книжку, розпрощався з тобою і приходжу до гармонії. Щасливо залишатись".


V:
Страшний. Взагалі, люди найстрашніше що може бути. Мені сплили пару власних випадків, коли я був перед більшим числом озлоблено-наглих гопарів, і якби я залишився в їх руках то міг банально не дожити до сьогодні.
Ніякі монстри, привиди і катастрофи не можуть так лякати, як люди.


Stanley Cup 2016
mask
vfshark


Это была хорошая охота.

С.К.А.Й. - Те, Що Треба [2006] і С.К.А.Й. - Планета С.К.А.Й. [2007]
mask
vfshark




Люблю обидва альбоми. У першому більше старого С.К.А.Й.'ю, який колись був відомий однією піснею з радіо, а інші лиш інтернетом гуляли як mp3. Другий мені мало подобався в момент виходу, будучи пригладжено-попсовим, але він грав зі мною у довгу, й досі гуляє зі мною містом.

Серед цих пісень десь є настрій, який важко вербалізувати. Така туга, важкість за стільки всякого болю у твоєму житті, і навкруги, і болю взагалі у світі; крізь це все ти таки несеш своє світло, і йдеш на нього. Наче посміхаєшся десь тихо, всередині, при цьому бачучи і розуміючи всю дичину що відбувається.
Словами виходить банально, проте музично саме такого, цієї тонкої настройки я не знаходив більш ніде. Найдорожче що дарує група.


перепіл
mask
vfshark
В пошуках старого друга зайшов на випивач. Гараж, лікеро-вина, районні пацанчики, деякі з дружинами. Шутєйки, веселий настрій, кілька днів тому один став батьком.
Коли вже потихеньку збирались, шутєйки перейшли на клітку з перепілками тут же, в гаражі. Один пацанчик брав на понт іншого, щоб порішити "зайвого" перепіла. Інші ж (усі, "ми") до кінця посміхались акторським ролям, серйозності намірів добре знайомих нам доброзичливих хлопаків.
Новоспечений батько на хвилину вийшов, а зайшов з тулубом перепіла окремо від голови. Народ прихуїв.
Не те щоб я не бачив як щось живе стає неживим. Ще бігаючих хоч і безголових курей, або помираючих собак, або ще всякого було з дитинства. Але зараз щось сильно відвернуло - і забране життя, і привід, і формат п'яного фарфаронства.
Коли ж інший пацанчик закип'ятив чайник, вимочив у ньому труп і почав обирати - не стало для чого там залишатись.

Для себе я відчув ще одну причину не їсти м'яса. І, що навіть важливіше, впевненість в тому що я не хочу забирати життя. У будь-чого.

Прощатись потиском руки ні з ким не хотілось. Пішов не прощаючись.

16.03.03-16.03.08 - Istanbul
mask
vfshark
Было клёво. Из заканчивающейся зимы за полтора часа лёта попадаешь на полтора месяца вперёд. Выкладывая фотки сейчас, когда та же погода дошла сюда, эффект теряется.



Вполне европейский город и народ (в т.ч. в формально азиатской части), с лёгким налётом традиционных исламов среди всеохватывающей глобализованности. Толковый местный рассказывал о 60% нерелигиозных и 40% более упоротых заветами в целом по стране. Я вполне в это верю, причем по Стамбулу ощущение в 80/20.



В среднем, народ в 2,5-3 раза состоятельней сравнительно Украины. Это вполне очевидно по большинству цен в не-туристических местах, сетевых фастфудах, проезде. Это не парит, скорее забавен сам эффект в контексте стереотипов.

IMG_6461.jpg

Понравилась толерантность всех ко всем, что несколько ожидаемо от 15тимилионного города. Например, приятное ощущение в Айя-Софье, от переделки церкви в мечеть. В целом впечатление, что люди здесь помнят все периоды культур\символов, а не стараются перечеркнуть, стереть, забыть прошлое.

IMG_5605.jpg IMG_5656.jpg

Спутницы рвались шопиться, выслушивать лопот зазывателей, а я чувствовал себя в ответе за них в огромном городе\незнакомой среде\языке. Это выливалось в ожидания в магазинах, у магазинов, среди магазинов.
Тогда: откровение - люди ценят штаны и трусы больше тебя, спутника. С дистанции, сейчас - полезный опыт и прокачанный скилл спокойствия.



Явное ощущение открытого мира от поездки. На кухне маленького гестхауса за неделю перезнакомился с немцами, или парой канадец-франзуженка, или болгарами, или казашками. Случайные знакомства с семьёй из глубинки Аргентины, или японский язык девочки Эсин. Свежий воздух словно. Наш же социум ужасно самозациклен на себе, в целом в пост-совке так.

IMG_6179.jpg

Когда-нибудь вернусь.


Silverstein - Decade (Live @ The El Mocambo) [2010]
mask
vfshark


Это идеальный баланс мелодики\драйва для меня. То что только оттачивалось в ранних 00-х, здесь пришло к своей идеальной форме. Ребята рубят когда надо рубить, Шейн хорошо попадает чистым, люди в зале не мешают, а именно помогают атмосфере. Ты знаешь каждый трек, и они знают, дополняя группу в нужные моменты, и каждая песня - твой личный хит: и ранние альбомы, и поздные, и мой любимый Discovering The Waterfront.

Прекрасная группа на своем пике.



break me
mask
vfshark
Иногда кажется что весь мир против тебя. Как в дешёвом подростковом агнсте. А ты вроде ж понимающий чувак, что там. Ну ты же знаешь: никто не виноват, никто не обязан, никого не должно интересовать. Ну ты же понимающий чувак, чего, пойми его. И её пойми. И их всех, ты же выше.


Ломай меня, мир.
Давай еще.
Еще навали.
Я выдержу и только стану лучше.
Бей.
Что, это всё на что ты способен?
Десяти проблем мало, давай еще!
Пятнадцать?
Еще!
Я ведь тоже ранил других, так рань меня без заминки.
Страдания очищают.
Вали новую порцию.
Ломай.
Я пойму, ведь я всех могу понять.
Выдержу, бей ещё.
Я прощу, ведь мое дело всех прощать.
Давай.
Бей снова.
Я здесь.